Реструктуризація російської керівної вертикалі на Донбасі свідчить не про початок "вільного плавання" для даного регіону, а радше про рішення Кремля "заморозити" цю геополітичну авантюру і скоротити видатки на неї.
Про те, що довірений помічник президента Росії Влад Сурков намагається покинути пост куратора сепаратистських "республік", і його керівник стосовно цього не має радикальних заперечень, чутки ходили давно. Передача частини повноважень Суркова стосовно взаємодії з сепаратистськими анклавами Олексію Філатову теж говорила на користь цієї версії.
А от опублікована в близькому до Кремля Telegram-каналі Незигарь інформація про те, що дистанціюватись від поточного управління політичними процесами в "Л-ДНР" збирається і Кремль, тягне на сенсацію. В тому разі, якщо вона, звичайно, правдива.
В якості підтвердження цієї інформації висуваються наступні аргументи. "Якщо судити вже з тієї обставини, що реорганізація сурковського блоку припала на період підготовки виборів в "ДНР" і "ЛНР", Кремль відсуває Владислава Суркова від роботи із самопроголошеними "республіками" Донбасу, і, можливо, відсувається і сам". Оскільки в Москві, буцімто, вже зрозуміли нереальність набрати додаткових "очок" від проекту "Л-ДНР", проривних стратегій на українському напрямку не з'явилося, та й мінські домовленості можна вважати мертвими. Стало відомо, що виборчу кампанію ватажків "ДНР" і "ЛНР" ведуть політтехнологи, не пов'язані з адміністрацією Путіна.
Певні резони для зміни стратегії щодщо Донбасу у Кремля, звичайно, є. Оскільки глибока економічна криза, яка накладається на потребу продовжувати купувати лояльність деяких російських регіонів, зокрема, на Кавказі, вимушує Кремль шукати можливості для скорочення операційних витрат. І безнадійний на разі донецький проект — очевидний варіант такого скорочення.
Але до чого призведе такий варіант розвитку подій?
Першим і неминучим наслідком стане поступова "децентралізація" влади на Донбасі. На перших етапах це буде "децентралізація" виключно політична — по мірі того, як місцеві й призначені з Росії ватажки зрозуміють, що Кремль, самоусунувшись від жорсткого ручного управління регіоном, не зможе перешкоджати і конкуренції.
Але з плином часу подібна "децентралізація" неминуче призведе і до анархічної роздробленості на глибшому, силовому рівні. Неминуче загостряться і зараз вже наявні конфлікти між російськими найманцями, місцевими впливовими офіцерами та посадовцями, та кадровими російськими військовими.
Кілька років подібної анархії можуть перетворити і без того далекий від благополуччя Донбас на своєрідне "дике поле", поділене між озброєними феодальними ватажками, реінтеграція якого до українського легального і громадянського простору буде довгою, важкою, кривавою і "токсичною" для іміджу влади, яка буде змушена цим займатися. Що, напевно, є позитивним варіантом розвитку подій для Росії, де рішення щодо майбутнього Донбасі на разі відсутнє.
Але управлінський хаос однозначно сприятиме появі відносно проукраїнських фракцій, які будуть апелювати до того факту, що "|Москва кинула Донбас" - тому потрібно домовлятись із Києвом. Ці фракції будуть однозначно підтримуватись частиною вцілілих бізнесменів Донбасу, і можуть знайти відгук в рядах місцевих бойовиків. В разі розширення і активного правозастосування амністії українською стороною, для Кремля все це може стати істотною проблемою.
Тому ризикувати таким розвитком подій у Кремлі не ризикують. А здійснена реорганізація управління окупованими територіями Донбасу, скеоріше за все, має набагато більш приземлену мету. Оскільки конфлікт явно зайшов у довготривалу стадію, то тримати високооплачуваних фахівців на кшталт Суркова на цьому напрямку банально немає сенсу. І кремлівські політтехнологи для "виборів" на Донбасі могли би пригодитись тільки в тому випадку, якби там були якісь міжнародні спостерігачі. А оскільки нічого такого не передбачається — то намалювати потрібну цифру можуть і місцеві "фахівці".
Тому, складається враження, що на "Л-ДНР" очікує не "вільне плавання", як то припускають російські журналісти — а радше "підневільне гниття". Без "ефективних менеджерів". Без субсидій з федерального бюджету. З майбутнім, де проглядають лиш низькооплачувані російські найманці під керівництвом посередніх бюрократів, яких воля кремлівського господаря закинула на "безперспективний напрямок".
Про те, що довірений помічник президента Росії Влад Сурков намагається покинути пост куратора сепаратистських "республік", і його керівник стосовно цього не має радикальних заперечень, чутки ходили давно. Передача частини повноважень Суркова стосовно взаємодії з сепаратистськими анклавами Олексію Філатову теж говорила на користь цієї версії.
А от опублікована в близькому до Кремля Telegram-каналі Незигарь інформація про те, що дистанціюватись від поточного управління політичними процесами в "Л-ДНР" збирається і Кремль, тягне на сенсацію. В тому разі, якщо вона, звичайно, правдива.
В якості підтвердження цієї інформації висуваються наступні аргументи. "Якщо судити вже з тієї обставини, що реорганізація сурковського блоку припала на період підготовки виборів в "ДНР" і "ЛНР", Кремль відсуває Владислава Суркова від роботи із самопроголошеними "республіками" Донбасу, і, можливо, відсувається і сам". Оскільки в Москві, буцімто, вже зрозуміли нереальність набрати додаткових "очок" від проекту "Л-ДНР", проривних стратегій на українському напрямку не з'явилося, та й мінські домовленості можна вважати мертвими. Стало відомо, що виборчу кампанію ватажків "ДНР" і "ЛНР" ведуть політтехнологи, не пов'язані з адміністрацією Путіна.
Певні резони для зміни стратегії щодщо Донбасу у Кремля, звичайно, є. Оскільки глибока економічна криза, яка накладається на потребу продовжувати купувати лояльність деяких російських регіонів, зокрема, на Кавказі, вимушує Кремль шукати можливості для скорочення операційних витрат. І безнадійний на разі донецький проект — очевидний варіант такого скорочення.
Але до чого призведе такий варіант розвитку подій?
Першим і неминучим наслідком стане поступова "децентралізація" влади на Донбасі. На перших етапах це буде "децентралізація" виключно політична — по мірі того, як місцеві й призначені з Росії ватажки зрозуміють, що Кремль, самоусунувшись від жорсткого ручного управління регіоном, не зможе перешкоджати і конкуренції.
Але з плином часу подібна "децентралізація" неминуче призведе і до анархічної роздробленості на глибшому, силовому рівні. Неминуче загостряться і зараз вже наявні конфлікти між російськими найманцями, місцевими впливовими офіцерами та посадовцями, та кадровими російськими військовими.
Кілька років подібної анархії можуть перетворити і без того далекий від благополуччя Донбас на своєрідне "дике поле", поділене між озброєними феодальними ватажками, реінтеграція якого до українського легального і громадянського простору буде довгою, важкою, кривавою і "токсичною" для іміджу влади, яка буде змушена цим займатися. Що, напевно, є позитивним варіантом розвитку подій для Росії, де рішення щодо майбутнього Донбасі на разі відсутнє.
Але управлінський хаос однозначно сприятиме появі відносно проукраїнських фракцій, які будуть апелювати до того факту, що "|Москва кинула Донбас" - тому потрібно домовлятись із Києвом. Ці фракції будуть однозначно підтримуватись частиною вцілілих бізнесменів Донбасу, і можуть знайти відгук в рядах місцевих бойовиків. В разі розширення і активного правозастосування амністії українською стороною, для Кремля все це може стати істотною проблемою.
Тому ризикувати таким розвитком подій у Кремлі не ризикують. А здійснена реорганізація управління окупованими територіями Донбасу, скеоріше за все, має набагато більш приземлену мету. Оскільки конфлікт явно зайшов у довготривалу стадію, то тримати високооплачуваних фахівців на кшталт Суркова на цьому напрямку банально немає сенсу. І кремлівські політтехнологи для "виборів" на Донбасі могли би пригодитись тільки в тому випадку, якби там були якісь міжнародні спостерігачі. А оскільки нічого такого не передбачається — то намалювати потрібну цифру можуть і місцеві "фахівці".
Тому, складається враження, що на "Л-ДНР" очікує не "вільне плавання", як то припускають російські журналісти — а радше "підневільне гниття". Без "ефективних менеджерів". Без субсидій з федерального бюджету. З майбутнім, де проглядають лиш низькооплачувані російські найманці під керівництвом посередніх бюрократів, яких воля кремлівського господаря закинула на "безперспективний напрямок".
Комментариев нет:
Отправить комментарий